Український аграрний сектор є однією з рушійних сил економічного розвитку країни. Сільськогосподарському виробництву вдалося втілити в життя сучасні наукові інновації та політичні рішення, що призвело до збільшення обсягів виробництва та підвищення якості продукції в останні десятиліття. Хоча в цьому розвитку були значні галузеві відмінності, і позитивні результати були досягнуті не в усіх сферах.
Через інтеграцію українського сільського господарства у світову економіку українські фермери стикаються з тими ж викликами, що і їхні колеги по всьому світу: геополітичними та соціально-економічними, кліматичними, ветеринарними, технологічними та інноваційними.
До цих глобальних викликів додалися специфічні проблеми України. У 2014 році Україна та Європейський Союз (ЄС) підписали Угоду про асоціацію, яка має на меті підготувати Україну до майбутнього вступу в ЄС. Після серії переговорів ЄС вирішив надати Україні статус кандидата 24 червня 2022 року. В результаті цього рішення глави держав та урядів ЄС (Європейська Рада) 14 грудня 2023 року ухвалила рішення про початок переговорів про вступ з Україною, що вимагає від України виконання довгого переліку необхідних заходів.
Однак найбільшим викликом стала повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну навесні 2022 року. Під час війни значення аграрного сектору для економіки країни значно зросло: окрім забезпечення продовольчої безпеки, аграрний сектор став гарантом фінансового благополуччя країни. Зокрема, протягом воєнного року частка сільськогосподарської продукції в структурі експорту зросла з 30,8 % у 2021 році до 42,6 % у 2022 році, незважаючи на значне падіння експорту товарів загалом.
На цьому тлі важливо об’єднати зусилля експертів з різних країн, щоб знайти відповіді на загальні та специфічні виклики часу. Варто зазначити, що країни, які тривалий час працюють в ринкових умовах, накопичили цінний досвід у вирішенні проблем як на рівні фермерських господарств, так і у формуванні програмного підходу до розвитку окремих галузей сільськогосподарського виробництва.
Не випадково Німеччина через Федеральне міністерство сільського господарства (BMEL) стала партнером України на шляху модернізації аграрного сектору. І Україна, і Німеччина мають потужний аграрний сектор, інтегрований у глобальні ланцюги поставок, розвинену сільськогосподарську інфраструктуру, активне громадянське суспільство та високий науковий потенціал. Відповідні зацікавлені сторони в обох країнах зацікавлені у поглибленні відкритого та об’єктивного діалогу, оскільки проблеми продовольчої та аграрної політики, які сприймаються на регіональному рівні, є глобально взаємопов’язаними і можуть бути подолані лише шляхом співпраці та взаєморозуміння.
Наразі в Україні реалізуються чотири українсько-німецькі проекти співпраці, два з яких виконує ADT Project Consulting GmbH: проект “Сприяння розвитку професійної освіти в аграрних коледжах України” (FABU) та “Німецько-український фаховий діалог щодо сталого розвитку плодоовочевого сектору Вінниччини” (DUALOG). Результати цих проектів широко відомі в Україні та презентуються на різних інформаційних заходах.
Незважаючи на різні напрямки діяльності, проекти переслідують спільну мету: підготовку фахівців на рівні коледжів. Немає сумнівів, що проекти можуть працювати разом, розробляючи навчальні програми та організовуючи спільні вебінари та конференції. З цієї причини керівник проєкту DUALOG Олег Осаулюк зустрівся із заступником керівника проєкту FABU Андрієм Гетею в Бонні 9 квітня 2024 року, щоб обговорити питання, пов’язані зі спільною реалізацією проєкту. У плідній дискусії партнери поділилися своїми планами на 2024 рік та обговорили майбутню співпрацю.
